ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів Українивід 10 квітня 2019 р. № 530
1. Цей Порядок визначає організаційні засади діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування та форми власності, крім закладів дошкільної освіти (ясел-садків) компенсуючого типу, будинків дитини, закладів дошкільної освіти (дитячих будинків) інтернатного типу, з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами дошкільного віку на освіту за місцем проживання, соціальну адаптацію та підготовку до отримання наступного рівня освіти.
2. Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних та комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти затверджується МОН.
Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до приватних і корпоративних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти визначається засновником (засновниками).
Для дітей з особливими освітніми потребами додатково подається висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.
За наявності інвалідності в дитини до заяви додається копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, надана лікарсько-консультативною комісією, або копія посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», копія індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю.
Інклюзивна група утворюється засновником (засновниками) в обов’язковому порядку у разі звернення батьків або інших законних представників дитини з особливими освітніми потребами.
3. Директор закладу дошкільної освіти несе відповідальність за організацію та якість освіти, зокрема інклюзивної.
4. Засновник (засновники) закладу дошкільної освіти за умови утворення інклюзивної групи має забезпечити в установленому законодавством порядку:
5. Для забезпечення ефективності освітнього процесу в інклюзивних групах кількість дітей з особливими освітніми потребами має становити не більше трьох осіб, зокрема:
6. Для забезпечення індивідуалізації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності) складається індивідуальна програма розвитку за формою згідно з додатком.
Індивідуальна програма розвитку розробляється командою психолого-педагогічного супроводу, до складу якої входять педагогічні працівники (директор закладу дошкільної освіти або вихователь-методист, вихователі, асистент вихователя інклюзивної групи, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-логопед, вчитель-дефектолог (з урахуванням особливих освітніх потреб дитини) та інші), із залученням батьків або інших законних представників дитини.
Працівники інклюзивно-ресурсного центру за запитом закладу дошкільної освіти надають консультації з питань організації інклюзивного навчання, беруть участь у засіданні команди психолого-педагогічного супроводу.
У разі відвідування дитиною з інвалідністю реабілітаційної установи індивідуальна програма розвитку узгоджується з її індивідуальною програмою реабілітації.
Індивідуальна програма розвитку складається на навчальний рік, затверджується директором закладу дошкільної освіти, погоджується батьками або іншими законними представниками дитини та переглядається тричі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування.
Для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку розробляється індивідуальний освітній план (розділ 7 індивідуальної програми розвитку) строком на три місяці з подальшим його продовженням протягом навчального року.
Здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами здійснюється за окремими програмами і методиками, розробленими на основі Базового компонента дошкільної освіти МОН за погодженням з МОЗ.
7. Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до індивідуальної програми розвитку та висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.
Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги надаються згідно з індивідуальною програмою розвитку відповідними педагогічними працівниками закладу дошкільної освіти, реабілітаційних установ системи охорони здоров’я, соціального захисту, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру.
Директор закладу дошкільної освіти або вихователь-методист здійснює контроль за наданням психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг та станом виконання завдань, визначених в індивідуальній програмі розвитку та індивідуальному освітньому плані (у разі наявності).
Залежно від віку дитини, ступеня складності порушень та з урахуванням її індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності передбачається від двох до восьми психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять на тиждень відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.
Години, передбачені для надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дитину з особливими освітніми потребами у закладі дошкільної освіти.
Тривалість психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять визначається відповідно до віку дітей та виду діяльності за освітніми лініями.
Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги можуть надаватися як індивідуально, так і в групі наповнюваністю двоє-шестеро дітей з урахуванням однорідності порушень та індивідуальних особливостей.
8. У разі утворення інклюзивної групи вводиться посада асистента вихователя, який забезпечує особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу, бере участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку, адаптує навчальні матеріали з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.
Посада асистента вихователя інклюзивної групи закладу дошкільної освіти вводиться з розрахунку одна штатна одиниця на одну інклюзивну групу.
9. За рекомендаціями інклюзивно-ресурсного центру та письмовою заявою одного з батьків або іншого законного представника дитини заклад дошкільної освіти забезпечує доступ до освітнього процесу асистента дитини з особливими освітніми потребами. Асистент дитини з особливими освітніми потребами проходить медичний огляд відповідно до вимог законодавства.
10. Виховна робота з дітьми з особливими освітніми потребами ґрунтується на загальнолюдських цінностях та спрямована на забезпечення соціалізації, розвиток комунікативних навичок, навичок самостійності та самообслуговування тощо.
11. Фінансування діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, державної субвенції та інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі з урахуванням потреб дитини, визначених в індивідуальній програмі розвитку.
Для України інклюзивна освіта — це педагогічна інновація, до запровадження якої здебільшого не готові ані адміністрації дошкільних навчальних закладів, ані педагоги. Тож нині надзвичайно гостро постала потреба роз’яснити організаційні аспекти цього процесу
ІННА ЛУЦЕНКО,науковий співробітник лабораторії проблем інклюзивної освіти Інституту спеціальної педагогіки НАПН України
інклюзивна освіта; комплектування інклюзивних груп; зарахування дітей до інклюзивних груп; розроблення індивідуальної програми розвитку; супровід дитини з особливими освітніми потребами
Законом України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-ІІІ визначено право дітей з особливими освітніми потребами дошкільного віку здобувати освіту в інклюзивних групах дошкільного навчального закладу за місцем проживання. Це передбачає цілеспрямоване запровадження інклюзивної освіти — створення в дошкільних навчальних закладах середовища, адаптованого до потреб дітей з особливими освітніми потребами, системну підготовку фахівців, розроблення індивідуальних програм розвитку та низку інших заходів, що виключають стихійну інтеграцію таких дітей. Однак через непланомірність цього процесу, обумовлену передусім суперечностями між запровадженням сучасних інноваційних підходів у сфері освіти та їх державно-управлінським забезпеченням, адміністрації дошкільних навчальних закладів, педагоги й батьки або особи, які їх замінюють, стикаються з низкою організаційних питань, що потребують роз’яснення.
Питання комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах, незалежно від підпорядкування та форми власності, врегульоване Порядком комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 06.02.2015 № 104/52 (далі — Порядок). Так, відповідно до пункту 8 Порядку наповнюваність інклюзивної групи для забезпечення ефективності освітнього процесу становить до 15 осіб, з них — одна-три дитини з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю (далі — діти з особливими освітніми потребами).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Кількість дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивній групі залежить від складності порушення у дитини та обсягу необхідної підтримки й допомоги з боку дорослого. Тобто в інклюзивній групі може бути одна така дитина, якщо вона потребує постійного супроводу.
Згідно з висновком психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК) та залежно від рівня і ступеня порушення діти з особливими освітніми потребами можуть перебувати в інклюзивній групі дошкільного навчального закладу до семи (восьми) років.
Відповідно до пункту 5 Порядку прийом дітей до інклюзивних груп здійснює керівник дошкільного навчального закладу протягом календарного року на підставі таких документів, як:
Для дітей з особливими освітніми потребами додатково подають такі документи, як:
Медичний висновок про дитину-інваліда віком до 18 років (ф. 080/о) оформлює лікарсько-консультативна комісія дитячого лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання дитини після її огляду та за наявності виписки з медичної карти стаціонарного хворого (ф. 027/о) або консультативного висновку спеціаліста (ф. 028/о), виданих після стаціонарного або амбулаторного обстеження дитини та оформлених у встановленому порядку.
Висновок ПМПК містить рекомендації, що дадуть педагогам змогу створити сприятливе розвивальне середовище з урахуванням особливостей психічного розвитку, можливостей, потреб, навичок, практичного та соціального досвіду дитини, особливостей засвоєння нею знань. Такі рекомендації надзвичайно важливі під час розроблення для дитини з особливими освітніми потребами індивідуальної програми розвитку (далі — ІПР).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Висновок ПМПК не містить медичного діагнозу, а окреслює лише ті показники, які мають значення для розрізнення станів розумового розвитку, особливостей емоційно-вольової сфери дитини. Він також містить конкретні рекомендації для батьків та педагогів, що необхідно враховувати під час роботи з нею.
Направлення місцевого органу управління освітою — поки що потрібний документ. Адже батькам або особам, які їх замінюють, часто відмовляють у зарахуванні дитини з особливими освітніми потребами до дошкільного навчального закладу.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Дитина з особливими освітніми потребами має право відвідувати дошкільний навчальний заклад за місцем свого проживання без будь-яких дозволів і направлень.
Протипоказаннями для прийому дітей до інклюзивних груп дошкільних навчальних закладів є такі:
Водночас згідно з пунктом 11 Порядку якщо в період перебування в інклюзивній групі дошкільного навчального закладу дитина з особливими освітніми потребами проявлятиме неконтрольовану поведінку, то за рішенням педагогічної ради її направляють для додаткового обстеження до ПМПК задля розв’язання питання подальшого перебування її в інклюзивній групі.
Утім таке формулювання пункту створює колізію щодо діяльності ПМПК. Адже висновок лікаря про те, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад передбачає, що в неї немає ускладнень у розвитку, які зумовлювали б неконтрольовану поведінку. Тож якщо в дитини з особливими освітніми потребами все ж таки виникають поведінкові порушення, то вона потребує підвищеної уваги педагогічного колективу, допомоги практичного психолога, а за потреби — поглибленого огляду лікаря-психоневролога, і аж ніяк не направлення для додаткового обстеження до ПМПК. При цьому рішення педагогічної ради буде неправомірним, оскільки відповідно до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України від 07.07.2004 № 569/38 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України від 23.06.2011 № 623/61), звернення батьків або осіб, які їх замінюють, щодо оцінювання особливостей розвитку дитини психолого-медико-педагогічною консультацією відбувається не за направленням, а лише з їх власної ініціативи.