Комунальний заклад “Малошпаківський заклад дошкільної освіти (ясла-садок)" загального типу
Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області

Профілактика дитячого травматизму

None

Дитячий травматизм: як уберегти дитину?

Дитячий травматизм здається неминучим злом, особливо в літній період – на канікулах важко контролювати дитину і захищати її від небезпек.

Насправді, більшості травм і небезпечних ситуацій можна уникнути. І профілактика дитячого травматизму природно, лягає на плечі батьків і учителів.

Дитячий травматизм поширений куди більше, ніж травматизм дорослих, і це не дивно.

Діти дуже допитливі, намагаються активно пізнавати навколишній світ.

Але при цьому життєвих навичок у них ще мало, і вони не завжди уміють оцінити небезпеку ситуації. Тому дитячі травми, на жаль, не рідкість.

Дитячий травматизм умовно можна розділити на п’ять типів залежно від місця, де дитина може отримати травму :

  1. побутовий(травми, які виникають удома, у дворі, в дитячому саду);
  2. вуличний(в першу чергу транспортний, але також і не пов’язаний з транспортом);
  3. шкільний (або в дитячому садочку);
  4. спортивний;
  5. інший.

Побутовий травматизм – найпоширеніший, і причина його в більшості випадків – неуважність батьків, які не лише залишають дитину без нагляду, але і залишають в доступних місцях небезпечні для дитини предмети, не закривають вікна і тому подібне.

Існує і інша класифікація дитячого травматизму – вікова

У дітей кожного віку – свої особливості розвитку і поведінки, які і обумовлюють найбільш поширені типи травм.

Так, в грудному віці (до року)дитячий травматизм найчастіше пов’язаний з заковтуванням сторонніх предметів.

Дитина намагається пізнавати світ єдиним доступним йому способом – він чіпає руками предмети, що знаходяться в безпосередній близькості, і намагається тягнути їх в рот.

У віці від року до трьох дитина вчиться ходити і стає дуже рухливим. Тому до травм від заковтування предметів додаються травми, пов’язані з падіннями (удари, переломи)травми від гострих предметів, опіки, поразки струмом.

Після трьох років допитливість росте, навколишній світ дитини більше не обмежується квартирою, тому вірогідність отримати травму збільшується.

Потім дитина йде в школу, і батьки вже не можуть контролювати його так, як раніше. Додається шкільний і спортивний дитячий травматизм.

Сплеск травматизму часто доводиться на підлітковий вік:в цей час дитячий травматизм обумовлений не лише цікавістю і невмінням оцінити небезпеку, але ще і бажанням покрасуватися перед ровесниками, бути не гірше, ніж інші, і безрозсудною сміливістю.

Профілактика дитячого травматизму

Звичайно, повністю викоренити дитячий травматизм неможливо – від нещасного випадку, на жаль, не застрахований ніхто. Але завдання батьків – максимально захистити свою дитину.

Адже більшість травм відбуваються саме з вини батьків – не доглядали та не роз’яснювали …

Способи профілактики дитячого травматизму залежать від віку дитини.

У грудному віці, наприклад, особливо важливий постійний нагляд. Звичайно, важко устежити за дитиною 24 години в добу, 7 днів в тиждень, але чим молодше дитина, тим важливіше не випускати його з виду.

Дитячий травматизм в дитячому віці цілком і повністю на совісті батьків. Немовля ще не знає, що таке “небезпечно”, і пояснити йому це не можна.

Отже якщо малюк проковтнув ґудзик або – не дай Бог! – випав з коляски, що стояла на балконі, винні батьки.

Дитина росте, починає ходити, гуляти з вами на вулиці, так що тепер ваше завдання – максимально захистити його від травмонебезпечних предметів.

Удома – заховати від нього крихкі і гострі предмети, сірники, нагрівальні електроприлади, хімікати

 ( миючі  засоби, фарби, лаки і ін.) .Розетки закриваються спеціальними заглушками. Треба закривати вікна (чи хоч би забезпечити їх міцними сітками) і не підпускати дитину до плити і іншої небезпечної побутової техніки.

Крім того, в цьому віці треба вже учити дитину самостійно визначати міру небезпеки. Розкажіть йому, що сірниками і праскою можна обпектися, ножем – порізатися, а окропом – ошпаритися. У цьому віці діти вже цілком здатні сприймати аргументацію, і краще нехай він дізнається про небезпеку з ваших слів, чим на власному досвіді.

Тільки розповідайте спокійно, НЕ ПОТРІБНО ЗАЛЯКУВАТИ ДИТИНУ!!!

Чим старше стає дитина, тим більш важливим стає пояснення правил техніки безпеки!!!

Коли дитина йде в школу, батьки часто перекладають відповідальність за дитячий травматизм на класних керівників, учителів фізкультури, праці і ОБЖД.

Так, під час уроків учителі несуть відповідальність за дитину, але батьки самі повинні ознайомити своє чадо з правилами дорожнього руху і іншими правилами безпеки!!!Врешті-решт, учитель відповідає за цілий клас, дуже важко устежити за 40 дітьми.У вас же тільки одна дитина – і у ваших силах зробити так, щоб він не намагався вибігти на проїжджу частину або викинути ще що-небудь небезпечне.

Дитячий травматизм – серйозна проблема, але якщо батьки стежитимуть за своєю дитиною і навчать його правилам безпеки, багатьох травм вдасться уникнути.

І. ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

Багатьох серйозних травм можна уникнути, якщо батьки і педагогічні працівники будуть уважно стежити за дітьми і піклуватися про те, щоб їхнє оточення було безпечним. Дорослі зобов’язані попереджати можливі ризики і захищати дітей від них.

Більшість травм, які діти отримують можна уникнути.

Основні види травм, які діти можуть отримати та їхні причини:

-опіки від гарячої плити, посуду, їжі, окропу, пари, праски, інших електроприладів і відкритого вогню;

-падіння з ліжка, вікна, столу і сходинок тощо;

-задуха від дрібних предметів (монет, гудзиків, гайок тощо);

-отруєння побутовими хімічними речовинами (інсектицидами, миючими рідинами , відбілювачами та ін);

-ураження електричним струмом від несправних електроприладів, оголених проводів, від втикання голок, ножів і інших металевих предметів в розетки і настінну проводку.